Людині завжди було властиво творити. На щастя, зараз земна куля стала настільки маленьким, що можна дозволити собі подорож по самим захоплюючим і загадковим місцям, створеним руками людини.

1. Мачу-Пікчу і Чокекірао, Перу

На початку XX століття, на території сучасного Перу було виявлено стародавнє місто, яке називають «місто в небесах». І дійсно, розташований він на висоті майже двох з половиною тисяч метрів над рівнем моря. Мачу-Пікчу – місто інків був зведений приблизно в 1440 році, а в 1532 році в результаті вторгнення іспанців на територію інків, мешканці Мачу-Пікчу просто зникли, немов розчинилися. Якщо хочеться досконалішою екзотики, то можна відвідати місто Чокекірао (його називають сестрою Мачу-Пікчу). Він розташований на хребті Салкантай, на висоті більше трьох кілометрів над рівнем моря в провінції Ла-Конвенсьон. Місто складається з типових терас інків, на яких розташовувалися будівлі різного призначення від Храму до осель бідняків.

2. Регалейра, Португалія

Місто Синтра знаходиться недалеко від Лісабона і є місцем розташування одного з найбільш вражаючих парків в світі – Регалейры. Це місто включений до списку спадщини ЮНЕСКО. Парк Регалейры – це багатоярусні тераси, спускаються по схилах пагорба з розкиданими по них альтанками, балконах, гротами, скульптурами і навіть маленькими озерами. Ідея парку – едем (райський сад). Самим незвичайним спорудою парку є Колодязь Посвячення. На дні колодязя восьмикінцева зірка, всередину зірки вписаний хрест тамплієрів. Спуститися вниз можна по спіральній дев’яти-рівневої галереї, символізує дев’ять кіл пекла, як описував з Данте. Взагалі, щоб зрозуміти весь символізм Регалейры необхідно добре знати міфологію, філософію, португальську історію, а так само поезію.

3. Матьора, Італія

Ще одна спадщина ЮНЕСКО – старовинне місто Майстрів. Структура міста багатоярусна – даху одних будівель служать підставою інших. Стародавня частина міста – Сасси (камені) вирубана прямо в скелі. Це дуже мальовниче і популярний серед кінематографістів місце. Тут, наприклад, Мел Гібсон знімав «Страсті Христові». Зараз Сасси – цей колишній місто-привид, є центром Матері, киплячим життям. Тут розташовуються готельні комплекси, бари і клуби. Самий вражаючий готель розташований в давніх печерах, мають вік до 10000 років.

4. Рисові тераси Банауэ, Філіппіни

Дві тисячі років на острові Лусон в околицях міста Банауэ люди вирощують рис. Люди цього племені ифугао (живуть на землі) почали висікати в гірському схилі балки, в яких накопичувалася дощова вода. Великої праці коштувало перетворити непридатний для життя гірський масив у рисові плантації. Рис на різних стадіях дозрівання офарблює в різні відтінки коричневого та зеленого ступені тераси. З 1995 року іригаційні системи Банауэ внесені в список культурної спадщини ЮНЕСКО.

5. Храм Потала, Тибет

В центрі Лхаси на Червоній горі стоїть величний храм. Він розташовується на висоті 3700 метрів. За легендою імператор Сонгцен Гампо побудував цей храм для своєї коханої нареченої Вень Чен. Храм був величезний: 999 кімнат розташовувалися на 9 поверхах Храму. Храм багато разів руйнувався і відбудовувався, був резиденцією Далай-лами, зараз є об’єктом культурної спадщини ЮНЕСКО. Храм складається з двох частин – центрального палацу Червоного і крил – Білого палацу. У Храмі більше 1000 кімнат, розташованих на 13 поверхах. На території Потали знаходиться статуя Арія Локешвара, священна для буддистів і вкрита сусальним золотом, загальною вагою 550 кілограм і прикрашена десятком тисяч дорогоцінних каменів.

6. Сади Маркессака, Франція

У підвісних сади Маркессак понад 150 тисяч кущів самшиту. Сад займає площу близько 22 га, довжина його більше 6 кілометрів. Кущі служать межами самого парку, з допомогою них створено алеї і лабіринти. У парку змонтована оглядовий майданчик, з якого відкривається мальовничий вид на замки і човни, що пливуть по річці. Дістатися до замку можна на таксі з Брива або Кагору.

7. Петра, Йорданія

Місто Петра висічений в скелі на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря. Всі споруди міста висічені з каменю, тому мають рожевий колір, який в залежності від освітлення змінює свої відтінки-від оранжевого до темно-червоного. У давнину Петра була столицею царства Набатейців. Тут сходилися торгові шляхи, що з’єднували Близький Схід і Індію, що давало можливість розвитку і процвітання. Свого піку набатійці досягли на початку другого століття до нашої ери. Римляни намагалися захопити неприступну Петру. Але їх спроби не увінчалися успіхом, до тих пір, поки набатійці самі не уклали союз з римлянами. Землетрус 363 року, зруйнував місто і змусило жителів бігти з обжитого місця. І лише через півтора тисячоліття Петра була виявлена швейцарським мандрівником Людвігом Буркхардт. Тут збереглися руїни багатьох будівель. В даний час кам’яний місто відкрите для численних туристів.

8. Висячий міст Капилано, Канада

Того, хто любить полоскотати собі нерви, можна відправитися в Капилано. Всього в 11 кілометрах від центру Ванкувера, в красивій місцевості, знаходиться підвісний міст, на висоті 137 метрів над руслом річки Капилано. Його довжина 70 метрів. Біля входу на міст стоять тотемні стовпи, так само нагадують про стародавніх мешканців цих місць. Крім мостів у парку багато оглядових майданчиків, а так само підвісних доріжок вздовж скель. Так само на території парку є ресторани, кафе і сувенірні лавки.

9. Ангкор-Ват, Камбоджа

Ще один об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО – місто Ангкор. В кінці XIX століття натураліст Анрі Муо знайшов у хащах тропічного лісу прекрасні напівзруйновані і обплетені корінням дерев палаци і храми. Це було місто Ангкор. Перлиною міста є храм Ангкор-Ват, побудований в якості мавзолею в XII столітті. Храм став особливо популярний після прем’єри фільму «Лара Крофт – розкрадачка гробниць». Існує легенда про божественне походження храму, згідно з якою кхмерська король Прех Катомиалиа – син індуїстського бога Індри, після візиту до батька в небесний палац, створив копію божественного місця.

10. Монастирі Метеори, Греція

Назва грецького монастиря означає «висить у повітрі», що дуже точно описує комплекс з шести монастирів Метеори, розташований на висоті 600 метрів над рівнем моря. Ще в 10 столітті візантійські відлюдники щоб побути наодинці з Богом і відійти від мирської суєти забиралися на скелі. А у 1340 році на цих скелях побудували перший монастир. Ще до 20 років ХХ століття шлях наверх дуже складний – необхідна була довга драбина і мотузка. Сьогодні ж для туристів вирубано кам’яні сходинки.